Обожнюю
каву, бо вона ніколи не пахне лише кавовими зернами, корицею чи ромом. Є у
чашці кави щось більше, ніж просто напій.
Кава
пахне першим снігом листопада, першою вранішньою памороззю і тишею. Пахне новим
днем, новим захопленням, новим життям. Пахне спогадами і дорогими людьми...
Заварюєш
у турці каву, залазиш по-дитячому у теплий плед, вмикаєш улюблену Last
Christmas... І тепер точно знаєш: дива трапляються.
Комментариев нет:
Отправить комментарий